безус
бе́зус
-а, ч.
Той, що не має вус.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безус — Безус, -са м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ. Словник української мови Грінченка