Словник української мови Грінченка

бендзь

Бендзь

меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бендзь — див. падати  Словник синонімів Вусика