Словник української мови Грінченка

бервення

Бервення, -ня

с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бервення — берве́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. бервення — -я, с., збірн., діал. Колоди, багато колод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бервення — БЕРВЕ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Скупчення колод. У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов'язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
  4. бервення — БЕРВЕ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Колоди, багато колод. У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов’язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6).  Словник української мови в 11 томах