беркут —
бе́ркут іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
беркут —
-а, ч. Великий хижий птах із породи орлів, який має темно-буре оперення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
беркут —
БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Я. Щоголів); З усіх орлів, які зустрічаються в Україні, тільки найбільший орел – беркут – може вважатися шкідливим птахом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
беркут —
бе́ркут (тюрк.) хижий птах родини яструбових. Використовують для полювання.
Словник іншомовних слів Мельничука
беркут —
Хижий птах із ряду соколоподібних; живе в лісах поблизу води у Пн. Євразії; довж. бл. 1 м, розмах крил 2,25 м; охороняється.
Універсальний словник-енциклопедія
беркут —
БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Щог., Поезії, 1958, 273); З усіх орлів, які зустрічаються в УРСР...
Словник української мови в 11 томах