беркут

бе́ркут

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. беркут — -а, ч. Великий хижий птах із породи орлів, який має темно-буре оперення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. беркут — БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Я. Щоголів); З усіх орлів, які зустрічаються в Україні, тільки найбільший орел – беркут – може вважатися шкідливим птахом (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. беркут — бе́ркут (тюрк.) хижий птах родини яструбових. Використовують для полювання.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. беркут — Хижий птах із ряду соколоподібних; живе в лісах поблизу води у Пн. Євразії; довж. бл. 1 м, розмах крил 2,25 м; охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія
5. беркут — БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Щог., Поезії, 1958, 273); З усіх орлів, які зустрічаються в УРСР...  Словник української мови в 11 томах
6. беркут — Беркут, -та м. Беркутъ. Agnila fulva.  Словник української мови Грінченка