Словник української мови Грінченка

бздуняка

Бздун, -на

м. Часто испускающій вѣтры (см. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.

Словник української мови Грінченка