бздіти
Бздіти, бздю, бздиш
одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. посл. Канев. у.
Словник української мови Грінченка