1. Словник української мови Грінченка

бздіти

Бздіти, бздю, бздиш

одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. посл. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бздіти — бзді́ти вул. 1. розповідати небилиці, неправдиві історії; брехати (ср)|| = баєр засувати ◊ бзді́ти голодні кава́лки = бзді́ти (м, ср) ◊ бзди тому, хто носа не ма́є не бреши (ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. бздіти — Дю (-джу), -деш, недок. 1. Незв'язно говорити, надокучати розмовами. Із цими словами Африкан Свиридович хоче лізти в вікно. Він так бздить Вєрі і Надєжді, шо, очевидно, хуйово сообража (Л. Подерев'янський). 2. Брехати. Словник сучасного українського сленгу