1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

бздіти

бзді́ти вул. 1. розповідати небилиці, неправдиві історії; брехати (ср)|| = баєр засувати

◊ бзді́ти голодні кава́лки = бзді́ти (м, ср)

◊ бзди тому, хто носа не ма́є не бреши (ст)

2. боятися (Лучук) (м)||дзвінки дзвонять, кланцати (кленцати) зубами, куцатися, мойра мати, морес мати, морес чути, п'єтра мати, робити в порткі, трясти майтками, трясти портками, срати в порткі

3. пукати, пердіти||слоня родити, штормити

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бздіти — Дю (-джу), -деш, недок. 1. Незв'язно говорити, надокучати розмовами. Із цими словами Африкан Свиридович хоче лізти в вікно. Він так бздить Вєрі і Надєжді, шо, очевидно, хуйово сообража (Л. Подерев'янський). 2. Брехати. Словник сучасного українського сленгу
  2. бздіти — Бздіти, бздю, бздиш одн. в. бздну́ти, -ну́, -неш, гл. Бздѣть, испускать, испустить вѣтры. Ном. № 12577. Дід перднув, баба бзднула — і хата потонула. нар. сказка. Не бзди гостро, бо уріжешся. посл. Канев. у. Словник української мови Грінченка