бзік

бзік 1. несподіваний, дивний хід думки (Лучук) (ср, ст)

◊ ма́ти бзі́ка 1. бути несповна розуму (м, ср, ст)||вийти з Кульпаркова, дрешайбу в голові мати, крілики в голові мати, мати куку на муню, мати мухи в голові, мати пом'якшення мозку, мати сьвірка, мати шимона <�в голові>, мати шмерґля, меблі переставлені <�в голові> мати, мишки в голові бігают, <�у нього> стріха протікає, фікса мати, фйола в голові мати, фйолки в голові мати

2. мати нав'язливу ідею, занадто перейматися чимось: Моя мама має бзіка на порядках (Авторка)||мати бзіка на пункті <�чогось>

◊ ма́ти бзі́ка на пу́нкті <чогось> = ма́ти бзі́ка 2 (ср, ст)

2. раптова зміна настрою, поведінки тощо (Лучук) (ср, ст)

◊ діста́ти бзі́ка на пу́нкті <чогось > втратити розум; стати неспокійним, схвильованим через якісь обставини, події (ср, ст): Батько Дадин, як свіжоприбулий гість, сидів сьогодні коло господині і розказував трохи злобно львівські новини. Львів був повний, люди дістали “бзіка” на пункті війни і робленні припасів. Купують і громадять неймовірні речі (Марська)

3. недотепа, дурень (ст)|| = бевзь