бзік
А, ч.
1. Дивакуватість. Людина із бзіками.
2. Нав'язлива ідея. Мала бзіка на пункту Лілі Марлен і з цією тєлєгою примудрялася потрапляти всюди (Ю. Іздрик). У мене тут бзик з'явився — треба буде оформити його у проект.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бзік — бзік 1. несподіваний, дивний хід думки (Лучук) (ср, ст) ◊ ма́ти бзі́ка 1. бути несповна розуму (м, ср, ст)||вийти з Кульпаркова, дрешайбу в голові мати, крілики в голові мати, мати куку на муню, мати мухи в голові, мати пом'якшення мозку, мати сьвірка... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бзік — Бзік, -ка м. = бузина. Вх. Лем. 391. Словник української мови Грінченка