бивень

Вня, ч., вульг. Погана людина. Бивень, кінь педальний, лошара...

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бивень — би́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бивень — Ікло Словник чужослів Павло Штепа
  3. бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови у 20 томах
  4. бивень — (-вня) ч., крим., мол., несхвальн. Людина з обмеженими розумовими здібностями, некмітлива. БСРЖ, 61; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 83. Словник жарґонної лексики української мови
  5. бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови в 11 томах