бивень
Вня, ч., вульг. Погана людина. Бивень, кінь педальний, лошара...
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бивень — би́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бивень — Ікло Словник чужослів Павло Штепа
- бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови у 20 томах
- бивень — (-вня) ч., крим., мол., несхвальн. Людина з обмеженими розумовими здібностями, некмітлива. БСРЖ, 61; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 83. Словник жарґонної лексики української мови
- бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови в 11 томах