блювотина —
блюво́ти́на іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
блювотина —
-отини, ж., розм. Те саме, що блювота.
Великий тлумачний словник сучасної мови
блювотина —
БЛЮВО́ТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що блюво́та. Дотик язика до нього [кактуса] викликає невгамовну блювотину (З. Тулуб); Передо мною на брукові двора була моя блювотина. Я витер рота й повернувся до своїх товаришів у кафе (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
блювотина —
БЛЮВО́ТИ́НА, и, жін., розм. Те саме, що блювота. Дотик язика до нього [кактуса] викликає невгамовну блювотину (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 72); Передо мною на брукові двора була моя блювотина. Я витер рота й повернувся до своїх товаришів у кафе (Юрій Яновський, II, 1958, 77).
Словник української мови в 11 томах