Словник української мови Грінченка

блішка

Блішка, -ки

ж. ум. отъ блоха.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. блішка — блі́шка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. блішка — -и, ж. 1》 Зменш. до блоха. 2》 Складова частина ентомологічних назв. Бурякова блішка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блішка — БЛІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до блоха́. Приссався, наче блішка до вовка (прислів'я). 2. Складова частина ентомологічних термінів. Бурякова блішка; Капустяна блішка.  Словник української мови у 20 томах
  4. блішка — Блі́шка, -шки, -шці (зм. від блоха́)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блішка — БЛІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до блоха́. 2. Складова частина ентомологічних назв. Сходи капусти дуже ушкоджуються хрестоцвітими (городніми) блішками (Колг. Укр., 5, 1962, 39); Бурякова блішка.  Словник української мови в 11 томах