Словник української мови Грінченка

бобровий

Бобровий, -а, -е

Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. н. п. Боброва шапка. Чуб. ІІІ. 294.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бобровий — бобро́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. бобровий — -а, -е. Прикм. до бобер 1). || Зробл. з хутра бобра. Боброва струмина — дуже пахучий секрет шкірних залоз бобра; раніше широко використовувався в медицині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бобровий — БОБРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до бобе́р 1. При активному веденні бобрового господарства з одного кілометра ріки щороку можна вилучати по одному звірку (з газ.); // Зробл. з хутра бобра. – Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Т.  Словник української мови у 20 томах
  4. бобровий — БОБРО́ВИЙ, а, е. Прикм. до бобе́р 1; // Зробл. з хутра бобра. — Та понад Доном полечу. Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Шевч., II, 1953, 336); В шафі висіла.. висока боброва шапка і стояли теплі чоботи (Рибак, Помилка.., 1956, 115).  Словник української мови в 11 томах