бобровий
БОБРО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до бобе́р 1.
При активному веденні бобрового господарства з одного кілометра ріки щороку можна вилучати по одному звірку (з газ.);
// Зробл. з хутра бобра.
– Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Т. Шевченко);
В шафі висіла .. висока боброва шапка і стояли теплі чоботи (Н. Рибак);
Комір жіночого жупана обшивався чорним або темно-вишневим оксамитом, а часом були коміри і з бобрового хутра (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)