богувати

Богувати, -гую, -єш

гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.

Значення в інших словниках

1. богувати — богува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. богувати — -ую, -уєш, недок., заст. Бути богом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. богувати — БОГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути богом. – Чорний і білий боги не жили в згоді і раз на рік, на святого Купала, бились за те, кому богувати (В. Гжицький); – І дідько хотів богувати! – сміливо поглянули економісти на Солуху (М.  Словник української мови у 20 томах
4. богувати — див. блаженствувати  Словник синонімів Вусика
5. богувати — БОГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути богом. — Чорний і білий боги не жили в згоді і раз на рік, на святого Купала, бились за те, кому богувати (Гжицький, Опришки, 1962, 234); — І дідько хотів богувати! — сміливо поглянули економісти на Солуху (Стельмах, Хліб.., 1959, 342).  Словник української мови в 11 томах