Словник української мови Грінченка

бодяк

Бодяк, -ка

м. раст.: а) = будяк. Бодяки замісь ячменю родять. К. Іов. 69.

2) Onoporda acanthium. Шух. І. 21. ум. бодячок.

Словник української мови Грінченка