будяк
Будяк, -ка
м.
1) раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122.
2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. ув. будячище.
Словник української мови Грінченка