будько

Будько, -ка

м. Тотъ, который обѣщаетъ, говори: буде или буду? Поки хвалько нахвалиться, бубько набудеться. Ном. № 5680. см. набуватися 3.

Значення в інших словниках

1. будько — -а, ч., жарт. Той, хто обіцяє.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. будько — Будько́, -ка́, -ко́ві  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)