будяк
БУДЯ́К, а́, ч.
Колючий трав'янистий бур'ян родини складноцвітих.
Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т. Шевченко);
Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (А. Тесленко);
На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (О. Донченко);
Будяки малиновоголово Про сніги подумали й собі (М. Вінграновський);
* У порівн. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)