будяк

БУДЯ́К, а́, ч. (Cards L.). Колюча трав’яниста рослина-бур’ян.

Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч., II, 1953, 317);

Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Тесл., Вибр., 1950, 157);

На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (Донч., VI, 1957, 63);

*У порівн. Кожне Степанове слово кололо мене, мов будяки (Фр., І, 1955, 245).

Значення в інших словниках

1. будяк — будя́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. будяк — -а, ч. Колюча трав'яниста рослина-бур'ян.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. будяк — БУДЯ́К, а́, ч. Колючий трав'янистий бур'ян родини складноцвітих. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т. Шевченко); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (А. Тесленко); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (О.  Словник української мови у 20 томах
4. будяк — Дворічний бур'ян родини складноцвітих, поширений в зонах помірного клімату; листки і стебла колючі; в Україні 12 видів; найпоширеніші б. кучерявий і б. акантовидний; медонос.  Універсальний словник-енциклопедія
5. будяк — Будя́к, -ка́, -ко́ві, -дя́че! -дяки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. будяк — Будяк, -ка м. 1) раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122. 2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько.  Словник української мови Грінченка