Словник української мови Грінченка

бойкий

Бойкий, -а, -е

Хорошій. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Зміев. у. Бойка дівчина. Зміев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бойкий — див. бистрий  Словник чужослів Павло Штепа