бойчук

Бойчук, -ка

м. Молодой бойко. Желех.

Значення в інших словниках

1. бойчук — Житель Бойківщини, місцевості в Карпатах [I] — бойчуки: місцева назва українців — жителів Карпатських гір (південні райони Дрогобицької області УРСР) [III] бо́йко, бойчу́к: такъ называютъ карпатскихъ горцевъ-Русиновъ [ІФ,1890] — «Бойко...  Словник з творів Івана Франка
2. Бойчук — Бойчу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови