боярство —
боя́рство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
боярство —
-а, с. 1》 збірн., іст. Бояри. 2》 тільки одн., етн. Звання боярина, обов'язки його на весіллі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боярство —
БОЯ́РСТВО, а, с. 1. збірн., іст. Бояри. Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого егоїстичного боярства .. з нижчим, біднішим класом народу (М. Коцюбинський); Чи могли мирно жити Роман і велике боярство? Ні (А. Хижняк). 2. тільки одн.
Словник української мови у 20 томах
боярство —
Боя́рство, -ва, -ву
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
боярство —
БОЯ́РСТВО, а, с. 1. збірн., іст. Бояри. Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого егоїстичного боярства.. з нижчим, біднішим класом народу (Коцюб., III, 1956, 39); Чи могли мирно жити Роман і велике боярство? Ні (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах