бракнути —
бра́кнути дієслово недоконаного виду бракувати розм.
Орфографічний словник української мови
бракнути —
БРА́КНУТИ, не, недок., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹. Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Марко Вовчок); Мільці бракло сил дальше іти... (І. Франко); Ніколи нам не бракне диваків... (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
бракнути —
БРА́КНУТИ, не, док., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹. Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Вовчок, Вибр., 1937, 300); Мільці бракло сил дальше іти… (Фр., VIII, 1952, 221); Ніколи нам не бракне диваків… (Рильський, І, 1956, 98).
Словник української мови в 11 томах