бракнути

БРА́КНУТИ, не, док., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹.

Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Вовчок, Вибр., 1937, 300);

Мільці бракло сил дальше іти… (Фр., VIII, 1952, 221);

Ніколи нам не бракне диваків… (Рильський, І, 1956, 98).

Значення в інших словниках

1. бракнути — бра́кнути дієслово недоконаного виду бракувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. бракнути — БРА́КНУТИ, не, недок., безос., розм. Те саме, що бракува́ти¹. Не бракло, здається, Охрімові ані розваги, ані прозору (Марко Вовчок); Мільці бракло сил дальше іти... (І. Франко); Ніколи нам не бракне диваків... (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
3. бракнути — Бракнути, -не гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.  Словник української мови Грінченка