брання
Бра́ння́, -ня
с.
1) Бранье, дѣйствіе берущаго. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше брані, як давані. Фр. Пр. 116.
2) Выдергиваніе, вырываніе льва (при уборкѣ). З ким мені льон брати?... а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. ІІІ. 82.
Словник української мови Грінченка