братія —
-ї, ж., збірн. 1》 розм., іноді ірон. або жарт. Люди однієї професії, одного суспільного середовища. 2》 Ченці однієї общини або монастиря. 3》 розм. Борзописці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
братія —
БРА́ТІЯ, ї, ж., збірн., рел.-церк. Чернеча община одного монастиря. Пройшли три дні. Вся братія зібралась На монастирському подвір'ю [подвір'ї] (І. Франко); Виходив він [монах] до монастиря і до братії тільки в неділю... (М.
Словник української мови у 20 томах
братія —
бра́тія товариство, компанія (ст): Між своїми називали його Червоний Ясько. Він з цієї причини не гнівався, а навіть був гордий. Бо треба знати, що між нашою братією кожний мав друге прізвище, що, очевидно...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
братія —
див. багато; ватага
Словник синонімів Вусика
братія —
ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл.
Словник синонімів української мови
братія —
БРА́ТІЯ, ї, ж., збірн. 1. розм., іноді ірон. або жарт. Люди однієї професії, одного суспільного середовища. Не для людей, тієї слави, Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя! (Шевч.
Словник української мови в 11 томах