брезкулька

Брезкулька, -ки

ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.

Значення в інших словниках

1. брезкулька — -и, ж., діал. Дзвіночок на кінських вухах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брезкулька — див. дзвін  Словник синонімів Вусика