Словник української мови Грінченка

бреха

Бреха, -хи

об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. бреха — див. брехливий  Словник синонімів Вусика