Словник української мови Грінченка

брехунчик

Брехунчик, -ка

м. ум. отъ брехун.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. брехунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брехунчик — БРЕХУ́НЧИК, а, ч., розм. Зменш.-пестл. до бреху́н. – Вийшов зарано, – сказав він посміхаючись, – щоб швидше тебе побачити. – Ой, який ти брехунчик! (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
  3. брехунчик — див. брехливий  Словник синонімів Вусика