брехунчик

БРЕХУ́НЧИК, а, ч., розм.

Зменш.-пестл. до бреху́н.

– Вийшов зарано, – сказав він посміхаючись, – щоб швидше тебе побачити. – Ой, який ти брехунчик! (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. брехунчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. брехунчик — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
3. брехунчик — Брехунчик, -ка м. ум. отъ брехун.  Словник української мови Грінченка