брехуняка

БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл.

Людина, яка часто і багато обманює.

– Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський).

Значення в інших словниках

1. брехуняка — брехуня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. брехуняка — -и, ч. Збільш. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брехуняка — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
4. брехуняка — Брехуняка, -ки м. ув. отъ брехун.  Словник української мови Грінченка