Орфографічний словник української мови

брехуняка

брехуня́ка

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. брехуняка — -и, ч. Збільш. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брехуняка — БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Людина, яка часто і багато обманює. – Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський).  Словник української мови у 20 томах
  3. брехуняка — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
  4. брехуняка — Брехуняка, -ки м. ув. отъ брехун.  Словник української мови Грінченка