брехуняка

брехуня́ка

-и, ч.

Збільш. до брехун.

Значення в інших словниках

1. брехуняка — брехуня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. брехуняка — БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Людина, яка часто і багато обманює. – Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський).  Словник української мови у 20 томах
3. брехуняка — див. брехливий  Словник синонімів Вусика
4. брехуняка — Брехуняка, -ки м. ув. отъ брехун.  Словник української мови Грінченка