брехуха
БРЕХУ́ХА, и, ж., розм.
Те саме, що бреху́нка.
Ірися .. Завзятіша од всіх брехух (І. Котляревський);
– Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха (І. Нечуй-Левицький);
Ця дика вигадка .. вигрівалася в середовищі брехух (Іван Ле);
– Та що це ви, чоловіче, мене брехухою робите у мої пенсійні літа? – похопилася листоноша (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)