бриг

БРИГ, а, ч., іст.

Двощоглове вітрильне військове судно XVIII–XIX ст. з прямим вітрильним озброєнням для дозорної, посильної і крейсерської служб.

Три шаблi не погнуться й не впадуть, У серце враже буде шпаги замiр. Коли повстане раптом, як редут, Ворожий бриг iз моря перед нами (Ю. Яновський);

Ранком бриг підняв вітрила (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. бриг — бриг іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. бриг — -а, ч., заст. Вітрильне судно з двома щоглами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бриг — Вітерець  Словник чужослів Павло Штепа
4. бриг — (англ. brig, від італ. brigantino – бригантина) двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18-19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бриг — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови
6. бриг — БРИГ, а, ч., заст. Вітрильне судно з двома щоглами. Ранком бриг підняв вітрила (Рибак, На світанку, 1940, 65).  Словник української мови в 11 томах