Словник української мови в 11 томах

бриг

БРИГ, а, ч., заст. Вітрильне судно з двома щоглами.

Ранком бриг підняв вітрила (Рибак, На світанку, 1940, 65).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бриг — бриг іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
  2. бриг — -а, ч., заст. Вітрильне судно з двома щоглами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бриг — Вітерець  Словник чужослів Павло Штепа
  4. бриг — БРИГ, а, ч., іст. Двощоглове вітрильне військове судно XVIII–XIX ст. з прямим вітрильним озброєнням для дозорної, посильної і крейсерської служб. Три шаблi не погнуться й не впадуть, У серце враже буде шпаги замiр.  Словник української мови у 20 томах
  5. бриг — (англ. brig, від італ. brigantino – бригантина) двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18-19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. бриг — ВІТРИ́ЛЬНИК (судно з вітрилами), ПА́РУСНИК, БРИГ, БРИГАНТИ́НА, КАРАВЕ́ЛА, ФРЕГА́Т, ШХУ́НА, Я́ХТА. Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега (О. Донченко); Матроси з парусників стали піхотою на Севастопольських бастіонах (В.  Словник синонімів української мови