брехуха
БРЕХУ́ХА, и, ж., розм.
Те саме, що бреху́нка.
Ірися .. Завзятіша од всіх брехух (І. Котляревський);
– Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха (І. Нечуй-Левицький);
Ця дика вигадка .. вигрівалася в середовищі брехух (Іван Ле);
– Та що це ви, чоловіче, мене брехухою робите у мої пенсійні літа? – похопилася листоноша (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехуха — бреху́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- брехуха — -и, ж., розм. Те саме, що брехунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехуха — БРЕХУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що бреху́нка, Ірися.. Завзятіша од всіх брехух (Котл., І, 1952, 175); — Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха.. І — сказав Мельхиседек до своєї жінки (Н.-Лев., III, 1956, 59); Ця дика вигадка.. вигрівалася в середовищі брехух (Ле, Міжгір’я, 1953, 313). Словник української мови в 11 томах