брехуняка
БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл.
Людина, яка часто і багато обманює.
– Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехуняка — брехуня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брехуняка — -и, ч. Збільш. до брехун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехуняка — див. брехливий Словник синонімів Вусика
- брехуняка — Брехуняка, -ки м. ув. отъ брехун. Словник української мови Грінченка