брехуняка
Брехуняка, -ки
м. ув. отъ брехун.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехуняка — брехуня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- брехуняка — -и, ч. Збільш. до брехун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехуняка — БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Людина, яка часто і багато обманює. – Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський). Словник української мови у 20 томах
- брехуняка — див. брехливий Словник синонімів Вусика