брехуняка

Брехуняка, -ки

м. ув. отъ брехун.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брехуняка — брехуня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. брехуняка — -и, ч. Збільш. до брехун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брехуняка — БРЕХУНЯ́КА, и, ч. і ж., розм., зневажл. Людина, яка часто і багато обманює. – Щоб йому язик усох, антихрист... Брехуняка нещасний (Микола Чернявський). Словник української мови у 20 томах
  4. брехуняка — див. брехливий Словник синонімів Вусика