брехунчик
БРЕХУ́НЧИК, а, ч., розм.
Зменш.-пестл. до бреху́н.
– Вийшов зарано, – сказав він посміхаючись, – щоб швидше тебе побачити. – Ой, який ти брехунчик! (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
БРЕХУ́НЧИК, а, ч., розм.
Зменш.-пестл. до бреху́н.
– Вийшов зарано, – сказав він посміхаючись, – щоб швидше тебе побачити. – Ой, який ти брехунчик! (В. Підмогильний).