1. Словник української мови у 20 томах

брехунка

БРЕХУ́НКА, и, ж., розм.

Жін. до бреху́н.

– Зроду не знав такої брехунки! Стефо, поглянь. Ти стояла отам (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брехунка — (та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха. Словник синонімів Полюги
  2. брехунка — бреху́нка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. брехунка — -и, розм. Жін. до брехун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н. Словник української мови в 11 томах