брехунка
(та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехунка — бреху́нка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- брехунка — -и, розм. Жін. до брехун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н. – Зроду не знав такої брехунки! Стефо, поглянь. Ти стояла отам (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
- брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н. Словник української мови в 11 томах