брехуха
БРЕХУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що бреху́нка,
Ірися.. Завзятіша од всіх брехух (Котл., І, 1952, 175);
— Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха.. І — сказав Мельхиседек до своєї жінки (Н.-Лев., III, 1956, 59);
Ця дика вигадка.. вигрівалася в середовищі брехух (Ле, Міжгір’я, 1953, 313).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- брехуха — бреху́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- брехуха — -и, ж., розм. Те саме, що брехунка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- брехуха — БРЕХУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що бреху́нка. Ірися .. Завзятіша од всіх брехух (І. Котляревський); – Але ж і ти, Марто, й справді велика брехуха (І. Нечуй-Левицький); Ця дика вигадка .. Словник української мови у 20 томах