брехунка

БРЕХУ́НКА, и, ж., розм.

Жін. до бреху́н.

– Зроду не знав такої брехунки! Стефо, поглянь. Ти стояла отам (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. брехунка — (та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.  Словник синонімів Полюги
2. брехунка — бреху́нка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
3. брехунка — -и, розм. Жін. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н.  Словник української мови в 11 томах