брехунка

(та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.

Значення в інших словниках

1. брехунка — бреху́нка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. брехунка — -и, розм. Жін. до брехун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н. – Зроду не знав такої брехунки! Стефо, поглянь. Ти стояла отам (Г. Колісник).  Словник української мови у 20 томах
4. брехунка — БРЕХУ́НКА, и, ж., розм. Жін. до бреху́н.  Словник української мови в 11 томах