брижик

Брижик, -ка

м.

1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109.

2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. брижик — Бри́жик: — складочка, нерівність [25]  Словник з творів Івана Франка
2. брижик — бри́жик іменник чоловічого роду брижка  Орфографічний словник української мови
3. брижик — -а, ч. Те саме, що брижка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. брижик — БРИ́ЖИК, а, ч. Те саме, що бри́жка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
5. брижик — див. зморшка  Словник синонімів Вусика
6. брижик — БРИ́ЖИК, а, ч. Те саме, що бри́жка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики (Мирний, II, 1954, 100).  Словник української мови в 11 томах