бриндзя
Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі
ж.
1) Соленый овечій сыръ.
2) Бриндзю бити, а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798.
---------------
Бриндзя
см. бриндза.
Словник української мови Грінченка